Під час фактичної роботи установок відновлення сірки активність каталізатора є основним фактором, що забезпечує стабільну та ефективну роботу та високу швидкість відновлення сірки. Точна оцінка дезактивації каталізатора допомагає скоротити експлуатаційні витрати, уникнути коливань виробництва та підтримувати кваліфіковану ефективність відновлення сірки. У промисловій практиці робочі параметри, включаючи швидкість відновлення сірки, падіння тиску в шарі реактора та різницю температур у шарі, можна комбінувати для визначення типів дезактивації каталізатора та рівнів активності.
1. Розрізняйте типи дезактивації за швидкістю відновлення сірки та падінням тиску в пласті
Швидкість відновлення сірки є найбільш інтуїтивно зрозумілим і критичним показником для оцінки активності каталізатора, а зниження активності каталізатора безпосередньо знизить ефективність відновлення сірки установки. У поєднанні зі змінами падіння тиску в шарі реактора можна чітко відрізнити тимчасову та постійну дезактивацію каталізатора.
Тимчасова дезактивація каталізатора в основному спричинена оборотними короткочасними факторами, такими як відкладення сірки, накопичення вуглецю та блокування домішок усередині шару каталізатора. Його типовою робочою особливістю є різке зростання падіння тиску в шарі реактора, що супроводжується постійним зниженням швидкості відновлення сірки. Якщо швидкість відновлення сірки падає, а падіння тиску в шарі залишається стабільним, постійну дезактивацію каталізатора можна підтвердити після усунення зовнішніх перешкод від обладнання та процесу. Постійна дезактивація виникає через незворотні причини, включаючи втрату активного компонента, спікання каталізатора та необоротне отруєння, яке складніше та важче діагностувати, ніж тимчасове дезактивування.
2. Оцініть активність каталізатора за різницею температур шару
Стандартна висота шару реакторів установок рекуперації сірки становить близько 900 мм. Коли каталізатори працюють добре, реакція Клауса протікає з високою швидкістю і досягає рівноваги в межах верхніх 150 мм шару каталізатора, утворюючи концентровану ефективну зону реакції.
Оператори можуть комплексно аналізувати різницю температур на вході-виході кожного реактора та загальну різницю температур шару, щоб оцінити ефективність каталізатора. Неушкоджені каталізатори викликають інтенсивні реакції та концентроване виділення тепла у верхньому шарі з явною різницею температур. Якщо каталізатори зазнають постійної дезактивації та послаблення активності, ефективність реакції різко падає, зона реакції розширюється вниз і тепло розсіюється рівномірно. Аномальні коливання температури на вході-реактора та температурі шару можуть точно відображати серйозність дезактивації каталізатора.